Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №911/3285/14
Постанова ВСУ від 05.07.2017 року у справі №911/3285/14
Постанова ВГСУ від 26.05.2015 року у справі №911/3285/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 911/3285/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПершого заступника прокурора Київської областіна постановувід 17.12.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/3285/14господарського суду Київської областіза позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністраціїдо1. Ірпінської міської ради Київської області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6; 4. ОСОБА_7провизнання частково недійсним рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування з незаконного володіння земельної ділянки за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД"до 1. Київської обласної державної адміністрації; 2. Ірпінської міської ради Київської областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6; 4. ОСОБА_7про визнання права власності на земельну ділянку в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб: від прокуратури:Козак Є.О. (довіреність № 22-к від 28.12.2015) 1. не з'явились 2. Бойко А.М. (довіреність від 26.12.2016) не з'явились Суходольський С.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Горбасенко П.В.) від 04.09.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді - Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) від 17.12.2015, у справі № 911/3285/14 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю; стягнуто з Київської обласної державної адміністрації в доход Державного бюджету України 7249,60 судового збору.

В касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.24, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.19, 85 Конституції України, ст.ст.12, 17, 38, 84, 116, 122, 125, 126, 152, 153, 149, 173 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.ст.16, 21, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

В поясненнях на касаційну скаргу Київська обласна державна адміністрація повністю підтримує викладені в ній доводи.

Ірпінська міська рада Київської області повністю заперечує викладені в касаційній скарзі доводи.

Відзивів від відповідача-2 та третіх осіб на касаційну скаргу не надходило.

Відповідач-1 та треті особи не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі прокурора відділу Генеральної прокуратури України та представника позивача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Ірпінської міської ради Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД" (надалі ТОВ "БГМ ЛТД"), треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7 (надалі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7) про визнання недійсним рішення №4766-90-5 від 25.06.2010 Ірпінської міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0,10га ОСОБА_4, визнання недійсним Державного акта серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,10га з кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий на користь ОСОБА_4, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ТОВ "БГМ ЛТД" і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області; витребування з незаконного володіння у ТОВ "БГМ ЛТД" на користь Держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, вартістю 120340,00 грн; визнання за державою в особі Київської обласної державної адміністрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких: - власником та розпорядником земельної ділянки державної власності на момент прийняття спірного рішення Ірпінською міською радою була і є Київська обласна державна адміністрація, оскільки ця земельна ділянка розташована за межами міста Ірпіня, тому Ірпінська міська рада при прийнятті спірного рішення вийшла за межі наданих їй повноважень; - спірні земельні ділянки вибули з державної власності поза волею власника з порушенням вимог чинного законодавства щодо порядку безоплатного надання земельних ділянок у власність громадян (ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.17, 20, 38, 52, 84, п.12 Перехідних положень ЗК України), тому існують всі правові підстави для відновлення становища, яке існувало до порушення (ст.ст.16, 373, 387, 388 ЦК України, ст.ст.125, 126, 153 ЗК України) шляхом витребування спірної земельної ділянки на користь держави та визнання права власності за державою в особі Київської обласної державної адміністрації.

ТОВ "БГМ ЛТД" звернулось до Київської обласної державної адміністрації та Ірпінської міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,10га з кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позов вмотивовано посиланням на обставини, відповідно до яких позивач за зустрічним позовом є добросовісним набувачем. Нормативно зустрічний позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.330, 388 ЦК України.

Судами встановлено таке.

Рішенням №4766-90-5 від 25.06.2010 Ірпінської міської ради Київської області вирішено передати у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, м. Ірпінь, Київська область.

У вересні 2010 року на підставі рішення №4766-90-5 від 25.06.2010 Ірпінською міською радою Київської області та Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області було видано ОСОБА_4 Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га, кадастровий номер НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, м. Ірпінь, Київська область, що в подальшому було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_3.

19.10.2010 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов п.п.1.1., 1.2. якого за цим договором продавець передає земельну ділянку у власність покупця, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї грошову суму, визначену цим договором. Земельна ділянка площею 0,1000га (землі під будівлями, спорудами та інші землі - 0,1000га), кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акта серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, виданого Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 17.09.2010 на підставі рішення Ірпінської міської ради від 25.06.2009 №4766-90-V. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_3.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. та зареєстровано в реєстрі за №4869.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.10.2010, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. на Державному акті серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, м. Ірпінь, Київська область, було зроблено відповідну відмітку про відчуження вказаної земельної ділянки і перехід щодо неї права власності від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5

26.10.2010 Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області вказаний Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку із відміткою про відчуження ОСОБА_4 земельної ділянки на користь ОСОБА_5 було зареєстровано у Поземельній книзі за реєстровим НОМЕР_4.

18.02.2011 між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов п.п.1.1., 1.2. якого за цим договором продавець передає земельну ділянку у власність покупця, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї грошову суму, визначену цим договором. Земельна ділянка площею 0,1000га (землі під будівлями, спорудами та інші землі - 0,1000га), кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М.С. 19.10.2010 за реєстром №4869, додатком до якого є Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності земельну ділянку, виданий Ірпінською міською радою Київської області 17.09.2010 та зареєстрований в Поземельній книзі 26.10.2010 за реєстровим НОМЕР_4 Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. та зареєстровано в реєстрі за №748.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2011, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. на Державному акті серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, м. Ірпінь, Київська область, було зроблено відповідну відмітку про відчуження вказаної земельної ділянки і перехід щодо неї права власності від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11

19.12.2011 Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області вказаний Державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку із відміткою про відчуження ОСОБА_5 земельної ділянки на користь ОСОБА_11 було зареєстровано у Поземельній книзі за реєстровим НОМЕР_5.

17.09.2012 між ОСОБА_11 та ТОВ "БГМ ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов п.п.1.1., 1.2. якого за цим договором продавець передає земельну ділянку у власність покупця, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї грошову суму, визначену цим договором. Земельна ділянка площею 0,1000га (землі під будівлями, спорудами та інші землі - 0,1000га), кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М.С. 18.02.2011 за реєстром №748, додатком до якого є Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, виданий Ірпінською міською радою Київської області 17.09.2010 та зареєстрований в Поземельній книзі 19.12.2011 за реєстровим НОМЕР_5.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. та зареєстровано в реєстрі за №5960.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2012, укладеного між ОСОБА_11 та ТОВ "БГМ ЛТД", приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. на Державному акті серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, м. Ірпінь, Київська область, було зроблено відповідну відмітку про відчуження вказаної земельної ділянки і перехід щодо неї права власності від ОСОБА_11 на користь ТОВ "БГМ ЛТД".

Касаційна інстанція погоджується з висновками судів про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом з огляду на таке.

Фактично спір у даній справі виник між державою, в особі Київської обласної державної адміністрації, та Ірпінською міською радою щодо права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, що знаходиться за офіційно визначеними межами міста Ірпеня, встановленими станом на 28.10.1968 (т.1 а.с.22), що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом; вимога визнати недійсним державний акт та витребувати земельну ділянку із незаконного володіння ТОВ "БГМ ЛТД" виникла з підстав незаконного вибуття останньої з державної власності внаслідок того, що Ірпінська міська рада не мала права розпоряджатися нею, як такою, що знаходиться за межами населеного пункту.

Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 за №7-рп/2009 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.122 ЗК України встановлено, що сільські ради передають земельні ділянки у власність чи у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та інші.

Пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття Ірпінською міською радою спірного рішення) було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Касаційна інстанція вважає помилковим доводи прокурора про належність спірної земельної ділянки на момент прийняття Ірпінською міською радою спірного рішення до земель державної власності, оскільки відповідно до положень Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" розмежування земель державної та комунальної власності полягало лише у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" було скасовано Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", внаслідок чого лише з 01.01.2013 року вважаються розмежованими землі відповідно до положень статей 83 і 84 ЗК України.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. "б" ч.1 ст.81 ЗК України).

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, у разі придбання за договором купівлі-продажу (п. "а" ч.1 ст.82 ЗК України).

Відповідно до ч.1, п."а" ч.2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч.1 ст.84 ЗК України).

Тобто з 01.01.2013 спірна земельна ділянка законодавчо віднесена до земель приватної власності.

Касаційна інстанція також враховує таке.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (заява №29979/04):

- Суд вважає, що право заявника використовувати земельну ділянку, яке ґрунтувалось на рішенні органу місцевого самоврядування, становило "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу (див., mutatis mutandis, рішення від 24 червня 2003 року у справі "Стреч проти Сполученого Королівства", заява N 44277/98, пункти 32 - 35) (п.65);

- дія, яка фактично анулювала юридичну підставу, на якій виникло первісне право заявника на землю, становить втручання в зазначене право. У будь-якому випадку, в контексті цієї справи застосовуються ті самі принципи, незалежно від того, чи становило відповідне втручання "позбавлення власності", чи ні. Зокрема, щоб відповідати Конвенції, цей захід повинен бути законним і спрямованим на досягнення справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами заявника (див., серед багатьох інших джерел, зазначене вище рішення у справі "Стреч проти Сполученого Королівства", п. 36) (п.68);

- Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п.128, та "Беєлер проти Італії", п.119) (п.70);

- принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява №36548/97, п.58, ECHR 2002-VIII) (п.71).

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.16 ЦК України).

Прокурором фактично пред'явлено позов не в інтересах громади Київської області, яка може уособлювати державу, а в інтересах органу розпорядження нерозмежованою на час ухвалення спірного рішення земельною ділянкою, яка знаходилась за офіційними межами міста Ірпеня, хоча фактично обліковувалась і обліковується станом на 01.01.2013 у населеному пункті: має адресу міста Ірпеня; при цьому прокурором жодним чином не обґрунтовано як порушення порядку розпорядження нерозмежованою на час ухвалення спірного рішення земельною ділянкою порушило інтереси держави в особі позивача. Разом із тим позов пред'явлено в порушення прав тих членів громади - відповідача-2, третіх осіб, які сподівались на легітимність добросовісних дій державного органу та не порушували положень законодавства, позаяк з матеріалів справи такого не вбачається.

Враховуючи, що у разі задоволення даного позову в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування відбудеться втручання в майнові права відповідача-2 та третіх осіб, оскільки буде анульовано юридичну підставу, на якій виникло їх майнове право власності на спірну земельну ділянку, а в частині визнання недійсним державного акта та зобов'язання відповідача-2 повернути земельну ділянку відбудеться непропорційне втручання в ці майнові права та в майнові права власників квартир шістнадцятиповерхового будинку, який відбудовано та введено в експлуатацію на спірній земельній ділянці, як пояснив в судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача-2, в задоволенні первісного позову відмовлено цілком правомірно.

В частині відмови в позові ТОВ "БГМ ЛТД" рішення не оскаржено.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування ухваленої у справі постанови колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по сплаті судового збору, яку прокурору було відстрочено, підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 911/3285/14 залишити без змін.

Стягнути з Київської обласної державної адміністрації в доход Державного бюджету України 6 614,40 грн (шість тисяч шістсот чотирнадцять гривень сорок копійок) судових витрат.

Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді К.Грейц

О.Поляк